5. Які налаштування можна виконувати в блогах?

5. Які налаштування можна виконувати в блогах?

Відповідь:

Створення блогу. Публікація повідомлень

Розглянемо процес створення блогу на прикладі сервісу Blogger  (http://blogger.com). Для користування ним потрібно мати акаунт Google.

Для створення блогу потрібно:

1. Відкрити у вікні браузера головну сторінку сервісу Blogger (http://blogger.com).

2. Увести дані вашого облікового запису Google.

3. Вибрати на сторінці Blogger: Панель інструментів гіперпосиланняСтворити блог.

4. Увести в поле Заголовок блогу назву блогу (рис.).

5. Увести в поле Адреса блогу (URL) частину URL-адреси блогу. Повна URL-адреса матиме вигляд http://адреса.blogspot.com, де адреса – уведений користувачем текст.

6. Вибрати гіперпосилання Перевірити доступність для перевірки адреси на унікальність. За потреби змінити адресу.

7. Вибрати гіперпосилання Продовжити.

8. Вибрати початковий шаблон оформлення блогу із запропонованих. Вибрати гіперпосиланняПродовжити.

9. Вибрати на сторінці Blogger: Готово відповідне гіперпосилання для подальших дій:

уже зараз розпочати створення дописів – для створення та публікації першого повідомлення у блозі. Така сама дія буде виконана за вибору гіперпосилання Початок ведення блогів;

 налаштувати дизайн блогу – для вибору шаблону оформлення,фону, розмітки сторінки, кольорової гами, шрифтів та ін.;

 розширені параметри налаштування – для зміни домену та імпортування існуючого блогу в поточний.

За вибору першого із названих гіперпосилань відкриється сторінка Blogger:

Назва блогу – Створити публікацію, де Назва блогу – назва, яку було введено користувачем. Для створення повідомлення слід увести його заголовок у відповідне поле та текст у робочу область. Для редагування та форматування повідомлень використовується панель інструментів. Нижче робочої області розміщено поле Мітки для цієї публікації. У цьому полі пропонується ввести ключові слова – мітки, що характеризують зміст повідомлення. За цими мітками повідомлення може бути знайдене та проіндексоване пошуковими машинами.

Після введення тексту повідомлення його слід опублікувати, вибравши

гіперпосилання Опублікувати допис. За вибору гіперпосилання Зберегти зараз повідомлення буде збережено, але не відобразиться на сторінці блогу. Автор може переглянути або відредагувати опублікований допис, вибравши відповідне гіперпосилання на сторінці, що відкриється. За вибору у верхній частині сторінки гіперпосилання Дивитися блог відкриється сторінка з повідомленнями блогу .

Під час перегляду блогу можна виконати налаштування окремих об’єктів сторінки – ґаджетів, окремих інформаційних блоків. Для переходу до режиму налаштувань потрібно вибрати кнопку . Виконати перехід на сторінку редагування текстів публікацій можна, вибравши кнопку .

Автор може здійснювати адміністрування блогу, встановлюючи користувачам права доступу до матеріалів блогу. За замовчуванням дозвіл на перегляд публікацій блогу надано усім користувачам Інтернету. Право публікувати нові повідомлення має лише автор, залишати коментарі на публікації – лише зареєстровані користувачі. Ці налаштування можна

змінити. Для цього слід:

1. Відкрити сторінку налаштувань блогу.

2. Вибрати гіперпосилання Примітки на вкладці Налаштування.

3. Указати, які групи користувачів мають право залишати коментарі, вибором відповідного перемикача в групі Хто може коментувати?

4. Вибрати гіперпосилання Дозволи на вкладці Налаштування

5. Вибрати кнопку Додати авторів, щоб надати право іншим користувачам створювати публікації у блозі, вказати адреси їхніх електронних поштових скриньок.

4. Які ви знаєте сайти, призначені для створення блогів?

4. Які ви знаєте сайти, призначені для створення блогів?

 Відповідь:

Популярними движками для блогів є Drupal (http://drupal.org), WordPress (http://wordpress.org),Textpattern (http://textpattern.com) та ін. Движок блогу може бути розміщений на сервері автора або в одній із он-лайн служб, що надають місце спеціально для блогів. 

Блоги можна створити на сайтах Blog.net.ua (http://blog.net.ua), Блоги@Mail.Ru(http://blogs.mail.ru), Blogger (http://blogger.com) та інших. 

Подальшим розвитком ідеї блогів стало створення мережі мікроблогів Twitter (англ. tweet –щебетати, базікати) (http://twitter.com). Повідомлення у цій мережі називають твітами. Їх можна надсилати, використовуючи веб-інтерфейс, програми-клієнти або SMS. Унаслідок простоти надсилання повідомлень і швидкості розповсюдження новин мережу Twitter називають новим видом ЗМІ, а деякі періодичні видання мають своє представництво у цій мережі. Слідкувати за новими повідомленнями з різних тем в українському секторі Twitter можна, використовуючи сервіс Twitwi (http://ua.twitwi.net).

Внаслідок поширення соціальних сервісів виникла потреба в об’єднанні повідомлень з різних мереж на одному сайті. Таку можливість надає сервіс FriendFeed (англ. friend – друг, feed – живлення) (http://friendfeed.com). У режимі реального часу для зареєстрованого користувача збираються на одній сторінці – каналі – нові надходження від користувачів різних соціальних мереж, блогів, мікроблогів та інших сервісів Веб 2.0, на повідомлення яких користувачем оформлена підписка.
Створення блогу. Публікація повідомлень

Розглянемо процес створення блогу на прикладі сервісу Blogger (http://blogger.com). Для користування ним потрібно мати акаунт Google. 

3. Що таке блог?

3. Що таке блог?

Відповідь:

Блог (також блоґ, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.
Блогерами називають людей, які є авторами блогів. Сукупність усіх блогів в Інтернеті створюєблогосферу. Популярність блогосфери зумовлена насамперед можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін. За версією газети «Вашингтон профайл» (англ. Washington Profile), першим блогом вважають сторінку Тіма Бернса-Лі, де він, починаючи з 1992 року, публікував новини. Широке використання блогів розпочалося з 1996року. У серпні 1999 року комп'ютерна компанія «Pyra Labs» із Сан-Франциско відкрила сайтBlogger. Це була перша безкоштовна блогова служба. Згодом Blogger був викуплений компанією Google.

Типова анатомія блога
  
Вміст блога можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному порядку згідно з датами їхньої публікації блогером йдуть дописи, так звані пости, один за одним. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай ця стрічка займає кілька веб-сторінок, так що найновіший пост займає верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться попередні пости, скажімо, всі пости за останній тиждень; друга сторінка тоді присвячена постам за тиждень до того, третя сторінка ще давнішим, і так далі. Як правило, сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто на попередні пости згруповані по місяцях і роках. Отже навігація блога в хронологічному порядку є дуже легкою.
Окрім того у багатьох системах блогування можливо призначати категорії постам. Ці категорії відбивають тематику постів, як наприклад, «програмування», «поетика», «сімейні справи» й тому подібне. Тоді відвідувачі блога, які цікавляться думками блогера щодо програмування, можуть за посиланням на цю категорію перейти до всіх існуючих постів автора, присвячених цьому предмету.
Типово окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації, власне, зміст, який складається згіпертексту (думки автора, цитати тощо), посилань на інші сайти та блоги в Інтернеті, інколи зображень чи навіть відео. Також пост містить коментарі до нього, залишені відвідувачами та просту веб-форму, за допомогою якої вони долучають ці коментарі.

Різновиди блогів 

• За автором (авторами):
  • Особистий (авторський, персональний) блог — ведеться однією особою (як правило – його власником);
  • «Примарний» блог — ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;
  • Колективний або соціальний блог — ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;
  • Корпоративний блог — ведеться усіма співробітниками однієї організації;

• За наявністю мультимедіа:
  • Текстовий блог — блог, основним змістом якого є тексти;
  • Фотоблог — блог, основним змістом якого є фотографії;
  • Музичний блог — блог, основним змістом якого є музичні файли;
  • Подкаст і блогкастинг — блог, основний зміст якого надиктовується та викладається у вигляді MP3-файлів;
  • Відеоблог — блог, основним змістом якого є відеофайли;

• За особливостями змісту:
  • Контентний блог — блог, який публікує первісний авторський текст;
  • Мікроблог - блог, дописами в якому є короткі щоденні новини з власного життя користувачів (див. Мікроблоггінг)
  • Мониторінговий блог — блог, основним змістом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги;
  • Цитатний блог — блог, основним змістом якого є цитати з інших блогів;
  • Сплог — спам-блог;

• За технічною основою:
  • Stand-alone блог — блог на окремому хостингу та рушії (CMS);
  • Блог на блог-платформі — блог, який ведеться на потужностях блог-служб (LiveJournal, LiveInternet та ін.);
  • Моблог — мобільний блог, який наповнюється з мобільних чи портативних пристроїв;

Роль та популярність блогів
  
Надзвичайна популярність блогів зумовлена двома головними обставинами: по-перше, публікувати інформацію в Інтернеті за допомогою блогів досить легко — фактично, створення нового посту зводиться до набирання його тексту у відповідному полі та відправки його на сервер шляхом натисканням кнопки «Публікувати» (англ. англ. - Publish) або подібної. Після цього пост зберігається на сервері, який автоматично формує веб-сторінки, різні посилання, додає стиль форматування тощо (такі серверні програми називаються системами управління змістом – англ. - Content Management Systems або CMS). Тому користуватися блогом не важче, ніж простим текстовим редактором. Друга причина – це моментальна доступність в Інтернеті опублікованої інформації; існують декілька безкоштовних блогових платформ (наприкладWordpress або Livejournal), де будь-хто може зареєструватися та вести свій блог. Блоги періодично скануються Інтернет-пошуковиками, такими як Google, Yahoo!, та ін.
Саме з цих характеристик – мобільності та доступності блогів - випливає їх визначна роль у творенні інформаційного суспільства, реалізації свободи слова, боротьбі за права людини у світі, та й просто у комунікації та обговоренні будь-яких ідей поміж людьми. Визнанням великої соціальної ролі блогосфери у боротьбі за права та свободи людей стала нещодавня публікація так званого «Довідника блогерів та кібер-дисидентів» (Handbook for Bloggers and Cyber-dissidents) асоціацією «Репортери без кордонів» (Reporters without Borders), який є вільним для використання та поширення і служить прекрасним вступом як до основ ведення блогу і різних його аспектів, так і до застосування блогів у якості зброї для боротьби з тоталітарними урядами та цензурою. Одним з багатьох прикладів соціальної ролі блогів можна вказати відомийInterdictor’s блог на LiveJournal, який був присвячений урагану «Катріна» і вівся хлопцем, який залишився у Новому Орлеані і кожні кілька годин сповіщав про розгортання трагічних подій, що у той час сприяло підбуренню суспільної думки проти занадто повільної реакції Білого Дому.
Більшість блогів приватного характеру становлять інтерес лише для невеликої групи людей, які можуть бути знайомі з автором або цікавляться його думками та коментарями щодо подій у світі, фахової діяльності, родинного життя, мистецтва тощо. Тільки деякі з них стають відомими блогерами, нові пости яких можуть отримувати десятки або сотні коментарів.

Українська блогосфера
  
За даними Яндекса, станом на кінець 2009 року українська блогосфера налічувала більше півмільйона блогів, з яких активними (тобто такими, що оновлювались хоча б раз на три місяці) є 15%.^[1]
Найпопулярніша платформа серед українських блогерів — це LiveJournal. Станом на 20 травня 2010 р. кількість блогів у livejournal, у профілі яких заявлена Україна як місце проживання власника блога, становила близько 256 тис^[2].
Окрім того, наявна певна кількість блогів на інших платформах, — англомовних та російських (Blogger.com, LiveInternet.ru, Diary.ru, Mail.ru, Twitter); спільнота stand-alone блогерів; та кілька спільнот на українських блогерських платформах (Bigmir.net, Blox.ua, Meta.ua, Hiblogger.net, ВКурсі.ком).
Серед українських інтернет-видань поширена практика створення блогів для своїх авторів та відомих людей — свої блоги відкрили сайти Корреспондент, Українська правда, Новинар та ін.. Окрема блогова платформа для своїх прихильників була створена перед виборами 2007 рокуполітичною силою «Народна самооборона» Юрія Луценка. Власні блоги також мають Юлія Тимошенко,Віктор Янукович та Сергій Тігіпко.
У травні 2007 року був започаткований проект Blogoreader - перший в українському інтернеті проект, котрий висвітлює українську блогосферу - її головні події та новини.
У лютому 2008 року світ побачив проект, який так і називається - Українська блогосфера. Метою цього проекту став розвиток української блогосфери, а в першу чергу - її автономної частини: самостійних українських блогів, створених на власних хостингах з допомогою CMS на зразок Wordpress чи подібних.
У квітні 2010 р. стартував блоговий проект ВКурсі.ком - перша українська мережа авторизованих блогів напівзакритого типу. Реєстрація нових користувачів ВКурсі.ком можлива виключно через електоронне запрошення дійсних дописувачів, у мережі дозволено реєструватись тільки під справжніми ім'ям та прізвищем, заборонено передрук чи публікацію неавторських матеріалів. ВКурсі.ком є відкритим до читання для незареєстрованих користувачів, тоді як можливість коментування обмежена колом зареєстрованих авторів. Серед блогерів ВКурсі.ком - переважно журналісти, літератори, громадські активісти, студенти та політики з кількох українських областей. У жовтня 2010 р. блогосфера ВКурсі.ком розпочала ексклюзивні чат-конференції з відомими людьми України, першою із яких стала конференція з політологом, заступником Голови партії "Сильна Україна" Костем Бондаренком.
У грудні 2010 народився проект TexnoNews - перший блог про мобільні пристрої українською мовою.
Багато українських письменників ведуть блоги.

Блогкемп 2007 у Києві
  
Блогкемп 2007 - це подія для блогерів з країн Східної Європи та Центральної Азії, яка пройшла у Києві 13-14 жовтня 2007 року. Окрім блогів, на конференції обговорили соціальні та нові медіа взагалі, громадянську журналістику та веб 2.0.

2. У чому полягають можливості Вікі-технологій?

2. У чому полягають можливості Вікі-технологій?

Відповідь:

Навіщо взагалі потрібна Вікіпедія?

З якою метою створювався проект і для чого він потрібен?

Вікіпедія — це експериментальна лабораторія. Після декількох років стає очевидним, що цей проект може мати дуже далекосяжні наслідки, як свого часу друкарство для розвитку освіти, або Linux/GNU для IT.
Професійні інформаційні безкоштовні служби в Інтернеті розраховані в основному на потреби більшості. Вікіпедія ж може задовольнити запити і в дуже вузьких, специфічних галузях. Крім того, безкоштовні сайти вже сьогодні відчувають найсильніший тиск із боку рекламодавців. Тому проекти wiki, незалежні від рекламодавців, ґарантують відкритість наявної сьогодні інформації також і в майбутньому.
Якщо навіть wiki і не стане суспільною системою обміну інформацією, як нинішня Вікіпедія, то в обміні текстами в наукових колах проект може мати революційне значення. Сьогоднішні наукові знання, представлені у вигляді текстів, відбивають учорашній день, що зв'язано з технологією їхнього створення. Wiki-технологія дозволить підтримувати інформацію в актуальному стані.
Нинішня технологія створення наукових текстів, до того ж, дозволяє презентувати думку лише обмеженої, нехай навіть і висококваліфікованої, групи авторів. Відновлення окремих записів, ходу дискусій через історію створення документа, надасть можливість враховувати різноманітну думку з будь-якого питання.
Можливість обговорення непевностей і спірних моментів у найкоротший термін на спеціально відведених для цього web-сторінках дасть величезний ефект у розвитку наукових ідей.
Якщо проект Вікіпедія матиме успіх, то розвиватимуться й інші проекти, засновані на wiki-технології. З'являться каталоги фільмів, музики, книг. Університети почнуть створювати свої wiki-сервери для поширення знань…
Усе це добре для людства. А що дасть участь у Вікіпедії Вам, звичайній людині, далекій від науки?
Задоволення! Ділитися знаннями — це приносить задоволення! До того ж, не забувайте: що не використовується — те забувається, а що постійно використовується — те розвивається. Сенс життя — в розвитку. Розвивайтеся.

Якщо кожний може змінювати, що хоче, то кожний може писати і будь-яку нісенітницю?

Якщо Вікіпедія відкрита, це означає, що там може з'явитися багато непотребу.

У принципі — так, але у Вікіпедії передбачені для цього спеціальні «інструменти». У списку Нові редагування протоколюються всі зміни в статтях і всі вони, у першу чергу — анонімні, проглядаються численними Вікіпедистами; спеціальний «Список спостережень» у кожного учасника дозволяє стежити за змінами потрібних статей або за статтями, що піддаються особливо частому вандалізмові (наприклад, «пеніс», «секс» тощо).
У Вікіпедії вже достатня кількість учасників, щоб очевидна нісенітниця (вандалізм) була вчасно помічена. У wiki-технології є можливість лише одним кліком миші відновити постраждалу від вандалізму статтю. При повторних діях такі користувачі, що займаються псуванням текстів, блокуються адміністраторами Вікіпедії.

Як запобігти аматорським напівнауковим статтям?

Але як запобігти статтям аматорів, що не мають наукової цінності?

Так, у нас є незакінчені статті, неточні, з орфографічними помилками, з упередженням, написані поганою мовою або навіть звичайне «сміття». Поліпшити їх може лише той, хто краще ознайомлений з цією галуззю знань. Можливо, це — Ви?
Вікіпедія виходить з того, що кожен здатен оцінити, наскільки хтось інший знає щось краще за нього, і віддати перевагу формулюванням цього іншого. Цей принцип функціонує дотепер дуже добре.
Вікіпедія є одночасно і виробом, і процесом. І навіть якщо виріб ще не досконалий, процес ґарантує, що наприкінці кожного дня енциклопедія матиме більш високу якість, ніж це було вранці. Це не дає ґарантій, що ми в кінцевому рахунку досягнемо досконалості (якщо така річ узагалі можлива), але віра в це — уже дещо.

Навіщо потрібні аматори, щоб створити енциклопедію

Навіщо взагалі потрібні аматори, щоб створити енциклопедію? На це потрібні науковці!

Звичайні енциклопедії мусять обмежувати свій зміст і теми задля зиску. Ми ж вважаємо, що багато людей знають щось, що слушно зазначити в енциклопедії. Наприклад, чому б не довідатися людям про історію якогось звичайного села? Для історика-фахівця це може бути лише місцем тимчасового розквартирування наполеонівських військ, а для вчителя історії з цього села чи краєзнавця-аматора — це живі люди з повсякденними турботами. Для Вікіпедії важливі обидва: і науковець, що пише статті зі свого фаху, і натхнений аматор, що описує з любов'ю подробиці, що не потребують особливого знання.
Правду кажучи, Вікіпедія навіть вітає аматорів. Нехай їхні статті недосконалі, але це ліпше, ніж узагалі нічого. А виправити вже наявне можна й пізніше. До того ж, це заощаджує вічно заклопотаним фахівцям час, бо, щоб виправити статтю, треба зазвичай набагато менше часу, ніж її написати.
Аматори виконують також таку важливу функцію, як «бурчання». Вона полягає в тому, щоб ставити фахівцям запитання, показувати на незрозумілі місця в тексті. Інакше ж фахівці писали б чудові, але зрозумілі лише їм самим статті.
Ще один пункт «за» аматорів: створення й удосконалювання енциклопедії вимагають чисто оформлювальних робіт. Наприклад, виправлення правопису, або поліпшення структурування довгої статті, або впорядкування статей за категоріями. Аматори, що не мають особливого знання, охоче виконують такі роботи.

Як бути вченим із протилежними точками зору?

Серед вчених існують взаємовиключні точки зору. Навіть якщо аматор і не стане виправляти мою статтю, то може трапитися так, що хто-небудь інший, із цілком протилежними методичними і теоретичними поглядами, перепише її.

Вікіпедія не вирішує, яка точка зору є правильною. Ми дотримуємося політики нейтральної точки зору. Спірні питання повинні бути конкретно зазначені і кожен важливий доказ згаданий. Представники протилежних точок зору повинні знайти компромісне рішення, що задовольняє обидві сторони. Нічия думка не має виняткове право.
На закінчення цих дебатів може бути написана стаття, що набагато повніше відбиває суть проблеми, ніж це зроблено в інших енциклопедіях. В англійській версії Вікіпедії міститься багато таких гарних статей, що виникли в процесі обміну думками між представниками різних політичних, релігійних і суспільних думок.

Як я можу довіряти статті

Як я можу довіряти статті, що не має певного і відомого автора? Звідки мені знати, що стаття не є перекрученою точкою зору?

Природно, помилки не виключені. Але досвід показав, що тексти, за якими спостерігають і, відповідно, їх виправляють багато людей, містять менше помилок, ніж ті, котрі обробляються лише невеликою редакцією.
Додайте до цього, що поліпшення і доповнення якої-небудь статті у Вікіпедії продовжуються іноді декілька місяців, що технічно неможливо в друкованих енциклопедіях.
Багато проблем виникає через лексику. У цьому випадку варто звернутися до інших джерел.
Якщо Ви з чимось не погоджуєтесь, Ви можете поліпшити статтю або висунути це питання на обговорення.

Чи не будуть використовуватися статті в рекламних цілях?

Виробники яких-небудь товарів можуть написати нову статтю або відредагувати вже наявну для вихваляння їхньої продукції.

Так, таке вже траплялося. В основному таке може бути зроблене в трьох формах:

• додавання посилань на сайти лише своєї компанії;
• пряма заміна законних статей на рекламування;
• написання статей, що вихваляють власну компанію.

Перша і друга форми розглядаються як чистий вандалізм і статті повертаються до старої версії. Більшість Вікіпедистів ненавидить спам і ставиться до нього дуже суворо. Третя форма звичайно виправляється при редагуванні статті на нейтральність точки зору.

Деякі теми містять лише кілька слів

Хоча з деяких предметів статті дуже непевні або містять лише кілька слів, але в конкуруючих енциклопедіях узагалі відсутні згадування на ці теми!

Ми поділяємо вашу думку щодо безглуздості незакінчених статей. Однак, повноцінні статті народжуються з таких от «недопалків». Люди продовжують створювати їх; і ми вважаємо, що це поліпшує Вікіпедію, тому що з'являються статті, нехай і не закінчені, на теми, про які ми не мали ніяких статей узагалі! Це — процес «безперервного удосконалення» Вікіпедії, і ми не уникаємо цього. Проте не треба забувати, що такі статті-обманки можуть вводити користувачів української частини вікіпедії у оману щодо кількості статей та розвинутості енциклопедії. Є люди, які вважають, що користуватися Вікіпедією буде набагато краще та зручніше, коли вона складатиметься переважно з більш-менш повноцінних статей.

Кількість ще не означає якість

У багатьох ваших відповідях стверджується, що, оскільки web-сайт зростає, то поліпшується і його якість. Але кількість не завжди породжує якість. Можливо, навпаки, йде погіршення?

Є дві причини вважати, що збільшення числа статей і учасників веде до підвищення якості.
По-перше, чим більше людей переглядає наші статті, тим менше імовірність помилок.
По-друге, навіть зі статистичних міркувань, чим більше людей бере участь, тим повинно бути більше і число кваліфікованих експертів; це ж свідчить і наш тривалий досвід. Крім того, той же досвід показує, що люди звичайно не торкаються статей, де нічого не розуміють, особливо коли стаття добре написана або якщо вони знають, що їхні помилки обов'язково перевірятимуться (є, звичайно, винятки).
Тому, чим більша кількість людей, які перевіряють, тим вища загальна якість змісту. Це — емпіричне спостереження!

Чому деякі сторінки захищені від редагування

Деякі сторінки захищені від змін, що суперечить базовим принципам Вікіпедії.

Вікіпедія не є «абсолютно відкритою», але близька до цього. Обмеження на редагування сторінки вводиться за умови:

• очевидної необхідності (наприклад, сторінки, що несуть велике структурне навантаження, як «Головна сторінка»);
• великої ефективності (наприклад, старі і добре відредаговані статті);
• частого вандалізму.

Наприклад, «Головна сторінка» піддається особливо частому вандалізмові і захист її змін — це для підтримки нашого «парадного входу» у чистоті, хоча можливо цей компроміс між відкритістю і захищеністю є невдалим.
Якщо Ви вважаєте, що сторінка закрита без усякої вагомої причини, то зверніться з запитом до адміністратора Вікіпедії.

1. Які технології покладено в основу розробки сервісів Веб 2.0?

1. Які технології покладено в основу розробки сервісів Веб 2.0?

Відповідь: 

Терміном Веб2.0 позначають кілька технологій, на основі яких розробляються сучасні веб-ресурси.Такими технологіями є:AJAX(Asynchronous JavaScript and XML)-технологія побудови веб-сторінок, під час використання якої можливе динамічне перезавантаження частини вмісту веб-сторінки у ході перегляду її у вікні браузера

RSS(Really Simple Syndication)-технологія експорту гіпертексту з одних ресурсів на інші, що використовується для отримання узагальнених коротких повідомлень із сайтів, які цікавлять користувача-стрічок новин

FOAF(Friend of a friend)-технологія, що забузпечує користувачам модливість оформлювати підписку на отримання нових матеріалів від тих користувачів, дані яких занесені до так званих списків друзів

Trackback- технологія надсилання повідомлення на сервер про встановлення гіперпосилання на деякий ресурс цього сервера та автоматичного формування зворотного гіперпосилання та ін.